ЩОДО СВІДОЦТВА ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ НУШ

        Мотивувати дітей, незалежно від наявності або відсутності балів, необхідно не лише за допомогою них. Мотивацією для учнів/учениць за умов вербального оцінювання слугує їхній особистий навчальний поступ, для відстеження якого у початковій школі здійснюється формувальне оцінювання.

Метою такого оцінювання є формування у дитини впевненості в собі та власних можливостях, відзначення будь-якого успіху, акцентування уваги на сильних сторонах, а не на помилках, діагностування досягнень, виявлення проблем і вчасне запобігання їхньому нашаруванню, стимулювання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів, а також запобігання страху помилок. Отже, формувальне оцінювання має мотивувати і надихати дитину на навчання та виявлення власних здобутків.

     Невід’ємним складником підвищення мотивації до навчання є і здатність учнів/учениць самостійно оцінювати власний поступ, що може здійснюватись у цікавий для дітей спосіб. Зворотний зв’язок від вчителів/вчительок має орієнтувати дітей на успіх, підтримувати їх та надихати на вдосконалення.

ЩОДО СВІДОЦТВА ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ НУШ

      Свідоцтво досягнень – це документ, який дає розгорнуте уявлення про навчальний поступ дитини в школі. Вчитель/вчителька заповнює документ двічі на рік. Свідоцтво досягнень складається з двох частин: характеристики наскрізних умінь учня/учениці та результатів навчання за предметами або інтегрованими курсами. Наскрізні вміння або так звані «м’які» вміння, як-от читання з розумінням, ініціативність чи здатність співпрацювати, формуються під час вивчення всіх предметів та інтегрованих курсів.

Свідоцтво досягнень не містить балів. Для оцінювання як наскрізних умінь, так і результатів навчання учнів/учениць 1-2-х класів застосовуються твердження «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату за допомогою дорослих», «потребує уваги і допомоги». У 3-4-х класах результати навчання оцінюють за чотирма рівнями: «початковий», «середній», «достатній», «високий» рівні, а наскрізні вміння – так само, як і в 1-2-х.

Оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі

 Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб'єкт-суб'єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання.

Здійснення формувального оцінювання орієнтує вчителя на спостереження за навчальним поступом кожного учня. Воно розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно.

Орієнтирами для здійснення формувального оцінювання є вимоги до обов'язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти до першого циклу навчання (1-2 класи), і очікувані результати, зазначені в освітній програмі. При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого вона може досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня.

Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для:

організації постійного спостереження за динамікою формування певних навчальних дій, що співвідносяться з очікуваними результатами, та особистим розвитком учня;

обговорення навчального поступу з учнями та їхніми батьками або особами, які їх замінюють;

формувального (поточного) та завершального (підсумкового) оцінювання.

Завершальне (підсумкове) оцінювання результатів навчання у першому класі має місце лише в кінці навчального року і проводиться з метою визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання. Форми і види перевірок для проведення завершального оцінювання учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу.

Формувальному оцінюванню підлягає процес навчання учня, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату. Метою такого оцінювання є формування у дитини впевненості в собі, в своїх можливостях; відзначення будь-якого успіху; акцентування уваги на сильних сторонах, а не на помилках; діагностування досягнення на кожному з етапів навчання; адаптування освітнього процесу до здатностей дитини; виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню; стимулювання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів; запобігання побоюванням помилитися.

Формувальне оцінювання має мотивувати і надихати дитину на навчальну діяльність, вияв власних здобутків та сприяти формуванню навичок застосування знань і умінь при виконанні практико-орієнтованих завдань.

Невід'ємним складником оцінювальної діяльності є вироблення в учнів здатності самостійно оцінювати власний прогрес. Для організації самоконтролю можна використовувати різноманітні листки самооцінювання, оформлені у цікавий для дітей спосіб. Здійснення зворотного зв'язку з учнями в процесі оцінювання кожної виконаної роботи має орієнтувати їх на успіх, підтримувати й надихати на саморозвиток і вдосконалення. Таким чином виявляється формувальний характер контролю та оцінювання особистісного розвитку учнів та хід набуття ними навчального досвіду і компетентностей. 

Ведення зошита

Під час виконання письмової роботи учні повинні дотримуватися абзаців, однакових інтервалів між словами, дописувати кожен рядок до кінця, орієнтуючись на правила переносу і не виходячи за межі рядка.

    Якщо потрібно виправити помилку, учень має закреслити неправильно написану літеру чи цифру. Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення чи приклад у ході виконання роботи, то те, що підлягає заміні, слід закреслити тонкою горизонтальною лінією, а не брати в дужки, оскільки дужки є пунктуаційним знаком, і далі записати правильно.

    Виправлення (закреслення та поновлення) написаного слід робити ручкою, а не олівцем.
   З мов між кінцевим рядком тексту однієї письмової роботи і початком наступної треба пропускати два робочих рядки (для відокремлення однієї роботи від іншої та для виставляння оцінки).
   

З математики    запис математичних завдань потрібно розпочинати на другій повній клітинці зверху та другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита.

    Між записами дати, назви роботи та її виду в зошитах з математики пропускають одну клітинку.

    Між кінцевим рядком завдання однієї письмової роботи і початком наступної в зошитах з математики необхідно пропускати чотири клітинки.

    Цифри і літери пишуть у клітинці зошита похило. Кожну цифру, знак і літеру записують в окремій клітинці.

У 1-4 класах пропонується писати цифри висотою в одну клітинку, у 1-2 класах писати малі літери висотою в одну клітинку, а в 3-4 класах – 2/3 клітинки. Великі літери в усіх класах пишуть заввишки у півтори клітинки.